КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ2
1Мій сину! коли приймеш слова мої й заповідї мої ховати меш у себе,2Коли слух твій вчиниш уважним на мудрість, і наклониш своє серце до роздумовання;3Коли ти знаннє звати меш до себе й покликувати за розумом;4Коли будеш шукати його, так як срібла, й докопуватись його, як скарбу, —5Тодї зрозумієш страх Господень і знайдеш пізнаннє Бога.6Бо тільки Господь дає премудрість і з його уст виходить знаннє й розум.7Він праведним приховує спасеннє, він заслоняє тих, що ходять в невинностї;8Він стежки правди наглядає й береже дороги сьвятих своїх.9Тодї ти спізнаєш правду й правосуд і всяку путь праву та добру.10Коли премудрість ввійде в серце тобі, а знаннє над усе душі твоїй любійше буде,11Тодї обачність оберегати ме тебе, й розум буде на сторожі у тебе,12Щоб від стежок тебе ледачих урятувати, й від чоловіка кривоязикого,13Від тих, що праві шляхи покинули й путьми у темряві блукають;14Від тих, що радїють злу й ледарством веселяться,15Що шляхи їх криві та що блукають по стежках своїх;16Та щоб урятувати тебе від жони чужої, від жони другого, що солодко промовляє,17Що друга юностї своєї понехала й Божий заповіт забула.18Дім її веде до смертї, а стежки її до мерцїв у пеклї;19Нїхто, хто завернув до такої, не вертається вже й не ступить на жизняну дорогу.20Оце ж ступай дорогою добрих і держись стежок, якими праведні ходять.21Бо тілько праведні наслїдять займанщину, й вікувати муть на нїй вік чисті серцем;22Ледачі же витрачені будуть із землї, і зрадники будуть викоренені з неї.