КНИГА ПРИПОВІСТОК СОЛОМОНОВИХ19
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.