ПСАЛЬМА104ukr_pan
1Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;2Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;3Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;4Ангели твої в тебе послами, слуги твої — огонь пожираючий.5Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;6Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.7Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.8Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.9Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.10Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;11Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;12Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.13Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.14Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,15І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.16Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,17На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.18Високі гори для козлів диких, скелї — сховиско лисицям.19Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.20Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;21Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.22Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.23Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.24Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.25Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.26Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.27Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.28Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.29Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.30Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.31Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;32Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.33Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.34Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.35Нехай счезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя!