КНИГА ЙОВА39ukr_pan
1Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?2Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?3Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;4Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.5Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?6Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.7Сьміх — йому товпи міські, й не чує крику погонича,8По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.9А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?10Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?11Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?12Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?13Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?14Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,15Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;16До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд йогобуде даремний;17Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;18(Тільки втїкаючи) коли підніме крила, — сьміх йому кінь і їздець його.19Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?20Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;21Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;22З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.23Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;24Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;25Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.26Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?27Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?28Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;29Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;30Орлята його пють кров, і де труп, там і він.31І говорив Господь дальше й сказав до Йова:32Чи буде той, хто перечиться з Вседержителем, ще вчити? Хто дорікає Богові, нехай же й відповідає йому!33І відказав Йов Господеві й промовив:34Ось я нужденний; що можу я відказати тобі? Я кладу руку мою на уста собі.35Раз я говорив — та тепер говорити не стану; — навіть два рази, та більш не буду.